Відлітає печаль

Відлітає печаль, з тобою від’їжджає
На вагонному склі моє ім’я.
Напиши і забудь – хто-небудь прочитає,
Повернути тебе не знаю як.

Приспів:
За туманами й дощами залишилось все,
Телефон мовчить німий,
А по вулицях безлюдних вікон карусель,
Серед них блукаємо не ми.

Зачекай, подивись – лишилась ще хвилина,
Щоб розірвані розвіяти квитки.
Хай тобі навздогін даремні мрії линуть,
Облітають слова, мов пелюстки.

Приспів

У повітрі дзвенить срібляста павутинка,
Кожна мить – то луною серця стук.
Обпікає щоку непрохана сльозинка,
Вирушає поїзд твій у пітьму.

Приспів (2)