Та ’дбаєш мене, моя мати

– Та ’ддаєш мене, моя мати,
Молодую.
Та й дай мені зозуленьку
Садовую.

– Та нащо ж тобі зозуленька
Садовая,
Як у тебе ще й свекруха
Молодая?

Та пізно ляже, рано встане,
Тебе збуде.
Сама піде до сусіда
Та й осуде:

– Та сонливеє, лінивеє
Чужеє дитя,
Іще сонце не зоходе,
Вже й спати ляга.

– Та ой не вірте, сусідоньки,
Свекрусі моїй,
А повірте, сусідоньки,
Мені молодій.