Ізмий, матінко, головоньку

Ізмий, матінко, головоньку
В послідній день, у суботоньку.

Бо більш уже та й не митимеш,
Білих ручок не томитимеш.

Заплітала мене дядина,
Заплітала та й не плакала.

А матінка подивилася,
Слізоньками та й умилася.

– Куда дитя наряжаєшся,
Чепурненько прибираєшся?

Чи між турки, а чи між татари,
Чи між дружки, а чи між бояри?