Південно-Західна залізниця

Не замовкають, шумлять вокзали,
Далекі далі зовуть до себе,
І знов дорога, і знову шпали,
Неначе сходинки в високе небо.

Приспів:
Летить наш потяг, немов жар-птиця,
Крізь темінь ночі назустріч дню,
Південно-Західна залізниця,
Ти крізь долю пролягла мою.

Без відпочинку багато років,
Зима чи осінь, весна чи літо,
І знов дорога, і знов неспокій,
Та ми без цього не можем жити.

Приспів

Ти крізь долю пролягла мою...

І нам не треба чужої слави,
Бо залізниця і в свято, і в будні,
Вона єднає міста й держави,
Веде з минулого у майбутнє.

Приспів

Ти крізь долю пролягла мою... (2)