Ой чиє ж то поле

Ой чиє ж то поле,
Що довгії гони?
Ой то ж того козаченька,
Що чорнії брови.

Ой чиї ж то воли
По полю ходили?
Ой то того козаченька,
Що ми втрьох любили.

Ой одна любила,
А друга кохала,
А третяя, чорнявая,
Чари готувала.

Дали йому чари
На білій тарілці,
Ой на білій, на тарілці,
На кріпкій горілці...

Чари ж мої, чари –
Зіллячко зелене,
Причаруйте козаченька
На весь вік до мене...