Дім для душі

Будував я дім для душі –
світлий і затишний дім.
Мріяв, щоб душа в дім цей увійшла
і навік зосталася в нім.

З рання й до темна з каменю і скла
будував я дім для душі.
Та чомусь душа жити не змогла
в домі тім кам’янім.

Я ховав печаль і шукав кришталь –
Зводив кришталевий дім.
Тільки знов душі жити не змогла
в кришталевім домі тім...

Душа прожити не змогла в кришталевім домі. (2)

Мріяв я всі дні про стіни золоті –
будував із золота дім.
Жив немов вві сні, а душа мені
Тихо проказала "ні".

Лиш тоді без слів все я зрозумів –
Збудував з любові свій дім.
І тоді душа в дім мій увійшла
І навік зосталася в нім.

Душа зосталася навік в домі з любові... (2)
В домі з любові... (2)