Ой там, із-за гори

Ой там, із-за гори,
Вітер повіває.

Ой мати дочку
Про життя питає.

"Ой спитай, мати,
Да й в сірого утяти.

Що сіреньке утя
На морі ночує.

Ой воно ж моє
Все горенько чує.

Що первеє горе,
То дитина мала.

А другеє ж горе,
То свекруха лиха.

А найтяжче горе,
Що милий покидає!"