Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить...
А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.
Доля
Розлилися криниці у моїй крові...
На долині туман
Валькірія
Пісенька з варіаціями
І знову пролог
В пустелі сизих вечорів
Українське альфреско
Тихе сяйво
Між іншим
Валькірія (луна богів)
Недумано, негадано...
Чумацький Шлях
Гуде вогонь
Моя любове
Воин
Копье судьбы
Роде мій
Затінок, сутінок
Вечірнє сонце
Спини мене
Любов і літо
Олтар нації
Доля
Шукайте цензора в собі
Ісус Христос
Епілог
Національна Берегиня
Finita la tragedia