Моя жінка невеличка

Моя жінка невеличка,
Вона дуже химеричка,
Та як почне химерити,
Хоч – не хоч, а треба бити:

– Цить, проклята сатано,
Як тобі невгода,
Підем завтра до сільради,
Візьмемо розвода.

А сільрада цьому рада,
Голову клопоче:
– Така собі молодичка,
Ще й розвода хоче!

А вісім кіл дала круп,
А десять кіл сала,
Таким чином молодичка
Розводу дістала.

Взяла розвод у кишеню
Та й прийшла додому,
Сидить собі на печі –
Не треба нікому.

А я парень не журливий,
Довго не журився,
Найшов собі кращу неї,
Зараз оженився.