Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Ой гай, мати, ой гай, мати,
Ой гай зелененький...
Уїжджає з України
Козак молоденький.
Виїжджавши, шапку знявши,
Низенько вклонився:
"Ой прощайте, слобожани,
Може, з ким сварився!"
Хоч сварився, не сварився,
Аби помирився,
Як виїхав на битий шлях –
Слізоньками вмився.
Не жаль мені доріженьки,
Що пилом припала,
А жаль мені дівчиноньки,
Що дарма пропала!
Ой гай, мати, ой гай, мати,
Ой гай зелененький...
Ой поїхав з України
Козак молоденький.
Вітер
Христос родився
Ой не квітни, весно
Козак від’їжджає...
Вороне чорний
Не поспішай, душа моя, черствіти
Сніг в гаю
Чуєш зібралися знов
Хто так тихо прийшов
Сонце на обрії
Мандри
Ранньою зорею
Тихо Дунай воду несе
Веснянка
Йшла Маруся
Ой чия то рута-мята
Ой вербо, вербо
Україна. Травень. 1861 рік. Шевченкові
Ой гай, мати
На городі верба рясна
В зелену суботу
Ой в ліску, ліску
В ярмах туги
Пробудіться орли сизі
Колискова
Іти ще довго
Він вночі прилетить
Жовтий пісок
Ще в полон не брали тоді
Марієчко, пані
Летять галочки
Луговая зозуля