Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Ой там, в місті, славнім нашім Львові,
Ой там сидить три козаки у неволі.
Один сидить за молоду дівку,
Та він собі виграває на сопілку.
Другий сидить за молоду вдову,
Та він навіть не гадає йти додому.
Третій сидить та й думку гадає,
Усіх майстрів, усіх теслів проклинає.
Бодай майстри та й провікували,
Що такую буждигарню збудували.
Продай, мамо, сивенькі телиці
Та й викупи мене із тої темниці.