Мамо моя, мамо, ховала-сь м’я гладко

Мамо моя, мамо, ховала-сь м’я гладко,
Від року до року, як червоне ябко.

Купала-сь м’я, мамко, в солодкім молоці,
Тепер нарікаєш, що м’я люблять хлопці.

Мамцю моя, мамцю, одну-сь мене мала,
Яка біда прийшла, за таку-сь м’я дала.

Ні краси в біді тій, а ні на подобу,
Лиш біду друлити з берега у воду.

Дуднить вода, дуднить в мурованій студні.
Віддатись легко, але жити трудне.