Ой у лузі на калині

Ой у лузі на калині
Колисала Марусенька дві дитині.

Колисала і плакала:
– Ой чого я, молоденька, дочекала?

Дочекала дві послузі,
Де я ходжу, що я роблю,– серце в тузі.

Сестро моя, сестро рідна,
Поколиши мені діти, бо я бідна.

– Ой рада б я колисати,
Будуть мати, будуть батько нарікати.

– Сестро моя, Бог з тобою,
Я заберу свої діти із собою.

Буду жати і в’язати,
Буду свої малі діти колисати.