Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше дівка косу чеше,
Вона чеше та і на Дунай несе.
Пливи, косо, тихо за водою, (2)
А я піду услід за тобою.
Нема краю тихому Дунаю,
Нема впину вдовиному сину, (2)
Що звів з ума молоду дівчину.
Тихо, тихо Дунай воду несе,
А ще тихше дівка косу чеше...
Вітер
Христос родився
Ой не квітни, весно
Козак від’їжджає...
Вороне чорний
Не поспішай, душа моя, черствіти
Сніг в гаю
Чуєш зібралися знов
Хто так тихо прийшов
Сонце на обрії
Мандри
Ранньою зорею
Тихо Дунай воду несе
Веснянка
Йшла Маруся
Ой чия то рута-мята
Ой вербо, вербо
Україна. Травень. 1861 рік. Шевченкові
Ой гай, мати
На городі верба рясна
В зелену суботу
Ой в ліску, ліску
В ярмах туги
Пробудіться орли сизі
Колискова
Іти ще довго
Він вночі прилетить
Жовтий пісок
Ще в полон не брали тоді
Марієчко, пані
Летять галочки
Луговая зозуля