Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Козак від’їжджає, дівчинонька плаче –
куди їдеш, козаче?
Козаче-соколю, візьми мене із собою
на Вкраїну далеку,
козаче-соколю, візьми мене із собою
на Вкраїну далеку.
– Дівчинонько мила, що будеш робила
на Вкраїні далекій?
– Буду шила-пряла, зеленеє жито жала
на Вкраїні далекій,
буду шила-пряла, зеленеє жито жала
на Вкраїні далекій.
– Дівчинонько мила, що ти будеш їла
на Вкраїні далекій?
– Сухарі з водою, аби, серце, із тобою
на Вкраїні далекій,
сухарі з водою, аби, серце, із тобою
на Вкраїні далекій.
– Дівчинонько мила, де ти будеш спала
на Вкраїні далекій?
– В степу під вербою, аби, серце, із тобою
на Вкраїні далекій,
в степу під вербою, аби, серце, із тобою
на Вкраїні далекій.
Козак від’їжджає, дівчинонька плаче –
куди їдеш, козаче?
Козаче-соколю, візьми мене із собою
на Вкраїну далеку,
козаче-соколю, візьми мене із собою
на Вкраїну далеку.
Вітер
Козак від’їжджає...
Верни до мене пам’яте моя
Рекрутська
Я усміхнусь тобі
Пам’яти тридцяти
Страдальна мати
Хто так тихо прийшов
Сонце на обрії
Некопані криниці
Ой чия то рута-мята
Батьківщині
Ой вербо, вербо
А в Івана
Колискова
Пробудіться орли сизі
Коли б ми плакати могли
Хтось близький приснився
Ой поїхав в Московщину
Місяцю рогоженьку
Ой повішу колисочку