Всеношна для душі

Як довго я не розплітала коси
І цілу ніч не слухала дощі
І ще не знала, що прийшов назовсім
Та чула, – це всеношна для душі
Якою довгою здалась розлука
Я перестала чути глибину
На сьоме небо твої мужні руки
Мене зуміли знову повернуть
Як довго не дивилась очі-в-очі
Як довго не спивала тиші з вуст
Згубила хрестик, може хто наврочив
Тебе не чути мій Золотоуст
Прости, пробач такого стоголосся
Іще не чуло небо голубе
Тобою ця благословенна осінь
Вростаюсь і віддячую тебе.