Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Хто так тихо прийшов, невідомий,
Оповитий серпанком утоми,
Коли місто мовчало ночами,
Коли місто мовчало ночами.
Зашептали розлогі світання,
І шептала пливла до світання
Зачарована хвиля гілля,
Зачарована хвиля гілля.
А як блиснули промені сонця,
Чи не бачили шиби віконця,
За хвилину любові – болі,
За хвилину любові і болі.
Хто так тихо прийшов, невідомий,
Оповитий серпанком утоми,
Коли місто мовчало ночами,
Коли місто мовчало ночами.
Вітер
Козак від’їжджає...
Верни до мене пам’яте моя
Рекрутська
Я усміхнусь тобі
Пам’яти тридцяти
Страдальна мати
Хто так тихо прийшов
Сонце на обрії
Некопані криниці
Ой чия то рута-мята
Батьківщині
Ой вербо, вербо
А в Івана
Колискова
Пробудіться орли сизі
Коли б ми плакати могли
Хтось близький приснився
Ой поїхав в Московщину
Місяцю рогоженьку
Ой повішу колисочку