Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Назбираю в гаю запашного зілля,
Запашного зілля вибуялих трав.
З ясеня та кленів назбираю гілля,
Лепехи нарвати побіжу на став.
Клечанням обставлю, приберу кімнату,
Подивіться, мамо, хороше ж то як!
Усміхнуться очі, поміж тим у хату
Ввечір завітає стомлений козак.
Сядемо рядочком, заведем розмову
Тиху, сумовиту і про все, про все...
Доки до віконця хусточку шовкову
Ніченька-черничка з поля донесе.
Вітер
Христос родився
Ой не квітни, весно
Козак від’їжджає...
Вороне чорний
Не поспішай, душа моя, черствіти
Сніг в гаю
Чуєш зібралися знов
Хто так тихо прийшов
Сонце на обрії
Мандри
Ранньою зорею
Тихо Дунай воду несе
Веснянка
Йшла Маруся
Ой чия то рута-мята
Ой вербо, вербо
Україна. Травень. 1861 рік. Шевченкові
Ой гай, мати
На городі верба рясна
В зелену суботу
Ой в ліску, ліску
В ярмах туги
Пробудіться орли сизі
Колискова
Іти ще довго
Він вночі прилетить
Жовтий пісок
Ще в полон не брали тоді
Марієчко, пані
Летять галочки
Луговая зозуля