Як почуєш

Як почуєш серця зов,
Як заграє скорше кров,
Не лякайся, не турбуйся,
Бо це любов!

А любов – це річ давна,
Незбагнута й чарівна,
Їй опертися не в силі
Ні ти, ні я!

Ти з любов’ю собі не жартуй
І з моїх почувань не шуткуй,
Бо шо сталось мені,
Може статися тобі,
А мене ти за це не винуй!

Бо не знати години ні дня,
Як один так заб’ються серця,
Не поможе тоді вже ніщо, ніхто тобі,
Як до тебе любов завіта.

Ти з любов’ю собі не жартуй
І з моїх почувань не шуткуй,
Бо шо сталось мені,
Може статися тобі,
А мене ти за це не винуй!

Бо не знати години ні дня,
Як один так заб’ються серця,
Не поможе тоді вже ніщо, ніхто тобі,
Як до тебе любов завіта.