У Томенкові очі

У Томенкові очі
Скалка-іскра запала,
Захотілося пісні,
Відхотілося сала.

Важка торба прем’єра,
Не дають її забути,
Ще подразнює нерви
Ця зоря шестикутна.

Взяв у блазні корону,
В телевізорі скаче,
Причаїлись "кобзони",
Заховався Табачник.

Є одна файна пісня,
Не минеться ніколи,
Хай як буде опісля,
А сьогодні Гринджоли.

Як полущений сонях,
Переплутавши хати,
Він гундосить з просоння:
"Нас багато, багато!"

У Томенкові очі
Скалка-іскра запала,
Захотілося пісні,
Відхотілося сала.