Колисала мати сина, колисала.
Колисала сина і співала:
"Дам тобі в дорогу пісню, сину,
Щоб беріг ти в серці Україну".

Приспів:
Де б не був ти, сину, будеш пам’ятати,
Як тобі співала колискову мати,
Як співала мати пісню колискову,
Щоб не забував ти українську мову.

Проводжала мати сина, проводжала.
Проводжала сина і благала:
"Не забудь, синочку, шлях до хати,
Де тебе я буду виглядати".

Приспів:
Де б не був ти, сину, мусиш пам’ятати,
Як тобі співала колискову мати,
Як співала мати пісню солов’їну,
Щоб не забував ти неньку-Україну.

Не діждалась мати, сина не діждалась.
Тільки пісня в тім краю зосталась,
А край шляху виросла калина,
Де з доріг чекала мати сина.

Приспів:
Де б не був ти, сину, мусиш пам’ятати,
Як тобі співала колискову мати,
Як співала мати пісню солов’їну,
Щоб беріг ти в серці мамину калину.

Та калина буйно розквітає,
Соловейко пісню їй співає –
Пісню ту, що матінка співала,
Як з доріг синочка виглядала.

Приспів:
Де б не був ти, сину, мусиш пам’ятати,
Що тебе чекає Україна-мати,
І тобі співає пісню солов’їну,
Щоб не забував ти неньку-Україну.