Сніг під ніж
Знову
Починається тисячний день
Чужі змови
Проти надто близьких їм людей
Стоїш змоклий
Над землею не видно тіней
Свої ноти
Запиваєш холодним мате

Матерія неба
Форма дерев
Знаходять всередині поділки тижнів
Питати не треба
Все просто і дивно
Чому я не бачу у собі себе

Перервані кроки
Недоспаний день
Холодне залізо заковане в хвилі
Не пробуй сказати
Я й так розумію
Чому я знаходжу в собі лиш тебе

Ніч не втече з самого ранку
Плече втомлене
Нести своє зранене
Снами пошматоване небо
А ти знаєш все
Карти розшифровані
Тільки забуваєш
Що встати не готові ми

З сну дурні фрази
Заплітають язик
Знову сніг під ніж ляже
Навіть слід від вчорашнього зник
Я вже знаю
Він до мене холодної звик
Він до мене гадає що звик