Вдар
колесом
об рейки,
струни
заспівають,
затанцюють
сонця промені дзвінкі
на немитих шибах.

Знав,
або може
і не знав,
що губив
і що шукав,
в піднебесся поринав
крізь немиті шиби.

Кожен з нас хоч раз хотів спинити час.

Дощ
батогом
дороги крає,
вибиває,
намиває
візерунками життя
на немитих шибах.

Жаль,
або може
і не жаль,
настає вже
час прощань
і задихані в сльозах
ми обнімемось востаннє.

Кожен з нас хоч раз хотів спинити час.