Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України!
Чи там раду радять, як на турка стати,
Не чуємо на чужині.

Ой повій, повій, буйнесенький вітре,
Та й з Великого Лугу,
Суши наші сльози, заглуши кайдани,
Розвій нашу тугу.

Ой заграй, заграй, синесеньке море,
Та під тими байдаками,
То пливуть козаки, тілько мріють шапки,
Та на сей бік за нами.

Ой боже наш, боже, хоч і не за нами,
Пошли ти їх з України:
Почуємо славу, козацькую славу,
Почуємо та й загинем.