Не відаю де, не відаю звідки.
Годинник солом’яний,
Вітер стрілки полонив.
Затихло під снігом ім’я стерні –
Хочу тебе забути.
Затихло ім’я ріллі –
Хочу тебе любити.
Вітер зім’яту траву випрямляє,
Трава випрямляється
І все пробачає нам.

Дзвонять дзвони
В мурашиних порожніх церковцях,
До найчистішої сповіді. (3 рядки – 4)

А ти на високій горі,
Звідки сонце видно опівночі. (2 рядки – 2)
Оглядаєш саме у тоненькій крижинці.
А ти на високій горі... (2)