Тихо стелиться журба, пада срібним павутинням,
Загадковим шелестінням огорта твої вуста
З неба вогкого дощем сіє в мозок параною
Я замерз, хоча з тобою тепло поруч під плащем

Тьмяно світиться вікно, холодом – змарніле тіло
Не зігріло, не зігріло нами випите вино
Тож руками доторкнись, поцілуй де крига взяла
Це журба тепло забрала що з тобою мав колись

Зігрій, зігрій, зігрій мене