Голос вітру стих, у злеті весни,
Понеслись до сонця птахи,
І спинився час оманливих мрій.
Ми на зламі таємничих подій,
Зашепочуть сплячі поля,
І знайдеться доля моя,
Я не знаю, куди вже подіть
Голос вітру у злеті, що стих.

Приспів:
Доля моя, я блукав дні і ночі без тебе,
На самоті я йшов навпростець в майбуття.
Доля моя, не забуду тих ночей блакитних,
Коли впізнав я філософію серця.

Здійнялись хвилі пісні в блакить,
Щоб шляхи поєднати на мить,
Зареве старий Дід наш Дніпро
І світанок загляне в вікно.
Сколихнулись голосисті зірки,
Закружляли танок у журбі,
І накрив місяць світ весь крилом,
І почався в житті перелом.

Приспів (2)