Що за біда, що на неї найшло?
Як же не жити всьому, щр було...
Розлучені руки і кінчики вій...
Місяцю мій, місяцю мій...

Що за біда та й зайшла за поріг,
Вкрала вогонь і поклала на сніг?
Чи чорнеє птаство на стежці моїй?
Місяцю мій, місяцю мій...

Брате мій любий, ти тільки не спи!
Бий в її двері, тривож її сни!
Ти зцілюєш рани і кличеш у бій,
Місяцю мій, місяцю мій...

Ти поверни моє Сонце,
Місяцю мій...

І Білого світу, як не було.
Що за біда, що на неї найшло?
Розлучені руки і кінчики вій...
Місяцю мій, місяцю мій...

Ти поверни моє Сонце,
Місяцю мій...