Ой, Боже мій, що я наробила?
Ой, Боже же мій, що я наробила?
Молодою головку втопи(ла).

Утопила в зрублену криницю.
Утопила в зрублену криницю.
Вийшла заміж за горького п’яниц(ю).

Та й не знала, як з ним вірно жити.
Та й не знала, як з ним вірно же жити.
Пішла його раненько буди(ти).

Пішла його раненько будити.
Пішла його раненько й будити
Та й підняла новоє ряден(це),

Та й підняла новоє ряденце.
Та й підняла новоє ряденце:
– Ставай, ставай моє вірне сер(це).

Став миленький головку підіймати.
Став миленький головку підіймати –
Стала мила в віконце тіка(ти).

– Рано, моя мила, норови взнала.
Рано, моя мила, норови взнала,
Що заранці в віконце тіка(ла).

– А я, милий, тих норов не знала.
А я, милий, тих норов не знала –
Мені твоя сусідка сказа(ла).