Спіть, хлопці, спіть...
Спіть, хлопці, спіть,
Про долю, волю тихо сніть!
Про долю, волю Вітчизни...
Чи ж можуть бути кращі сни?

За рідний край, за край святий
Ви віддали вік молодий,
Ви віддали юнацькі сни,
Вишневий світ життя весни.

Летіли Ви, мов ті орли...
Ні мами плач, ні крик сестри
Не зупинили Вас на мить.
Цить, мамо, цить! Цить, сестро, цить!

Летіли Ви і без ваги,
Неначе льви боролись Ви.
Що кулі Вам і що штики?
Ви юнаки, ви козаки!

І кликав Вас Господній глас...
Ви йшли боротися за нас,
За чарів чар, за мрію мрій,
За волю йшли на перебій.

І Ви пішли в щасливу путь,
І Ви пішли, щоб не вернуть.
Червоний штик, кривавий шлях,
Стоять могили по полях...

А прийде день, великий день,
День радості і день пісень,
І загуде свободи дзвін –
До Вас ми прийдем на поклін.

І там, де Ви лягли кістьми,
Ми ляжем вільними грудьми.
На ваших тихих могилах
Замає наш побідний стяг.