Віє вітер, віє буйний, аж дуб похилився.
Скажи, скажи, козаченьку, куди ти пустився?

Чи ти їдеш в Туреччину братів визволяти?
Чи ти їдеш на Вкраїну, славу добувати?

Я не їду в Туреччину, ані на Вкраїну:
Від могили до могили соколом полину.

Полину я, до могили приляжу,
Батькам нашим всю недолю розкажу.

Розкажу я всю недолю, наше лихоліття,
Та й скажу їм: "Нас сердечно поблагословіте!

Благословіть, благословіть у чистому полі.
Ми чужої не бажаєш, лиш своєї долі!"