В нашім селі на горбочку
Стоїть церква на видочку.

Коло неї ростуть квіти,
Сидять старші, ходять діти.

Ходять хлопці і дівчата,
Українські соколята.

А ви, хлопці, не сумуйте,
Гаївочки заспівайте.

Щоби було її чути,
Наший голос, наші нути.

Щоби голос розходився,
По діброві розстелився.

По діброві і по полі,
Де лежать стрільці січові.

По травиці, по шовковій,
Де лежать стрільці січові.

А вни тоді повмирали,
Як Вкраїну здобували.

А ви, хлопці, пісню чуйте,
В темнім гробі не сумуйте.

Ми ваші могили знаєм,
Квіточками уквітчаєм.

Квіточками та й вінцями,
Вкраїнськими прапорцями.