Біле сонце – чорна тінь. Прогризає всесвіт морок.
З чорно-білих сновидінь постають сліпі потвори.
Чорне й біле – там, де синь обіймала всі простори...
Мруть за клапоть володінь.

Ніч і день. Все день і ніч. Космос. Хаос. Більш нічого.
Онімів – тоді не клич ти глухих на допомогу.
Ти безпомічний? В чім річ? Зафарбуй життя дорогу...
Колір – все, гора із пліч...

Приспів:
Світло кидатиме тінь, у безліч павутинь.
Обійматиме мов пута сірі натовпи створінь.

Телевізор в кольорах. Та життя, мабуть, – дальтонік.
Білий – щастя, чорний – страх. Решта – в метушні потоне.
У житті ти вільний птах?! Задавай хоч скільки тонік –
Є мінор й мажор в ладах...

Приспів