Нема в світі доокола,
Як мій миленький Микола,
Красний з очів, милий з мови,
А до того чорні брови;
Бо на Миколі жовті чоботи,
З ним то до танця, з ним і до роботи.

Красний з очів, милий з мови,
А до того чорні брови,
Не раз мене била мати,
Буду Миколу кохати;
Бо на Миколі жовті чоботи,
З ним то до танця, з ним і до роботи.

Бо він любий, бо він милий,
А до того чорнобривий,
Всі дівчата радуються,
Як з Миколою зійдуться;
Бо на Миколі жовті чоботи,
З ним то до танця, з ним і до роботи.

Ой не скажу я ніколи,
Що я жию для Миколи,
Бо він любий, бо він милий,
А до того чорнобривий;
Бо на Миколі жовті чоботи,
З ним то до танця, з ним і до роботи.

Я го люблю над всі сили,
Бо він любий, бо він милий,
Єго люблять всі дівиці,
За ним ходять молодиці;
Бо на Миколі жовті чоботи,
З ним то до танця, то до роботи.

Його сама пані любить,
Не раз його приголубить,
Бо він любий, бо він милий,
А до того чорнобривий;
Бо на Миколі жовті чоботи,
З ним то до танця, з ним і до роботи.