А боже, мій боже, што я наробила,
Люде по вечері, а я не палила.

Ани-м не палила, ани не запалю;
Фраїр ся мі женит, а я г’велькім жалю.

Фраїр ся мі женит, піду на веселє,
Піду ся припатриц, яку паню бере.

Сідит она, сідит, медже дружечками,
Утерат си очка гусіма перками.

Утерат си очка, силзи ї падают,
На сивім камени ямки вибивают.