Назарета любий цьвіте
Ти красою небес сіяєш
Як могучий, Ти в сем сьвіті,
Где вид хліба принимаєш.

Всещедрий Спасе милий!
Чом тут з нами позіставєсь?
Чому ж любов в кождій хвили
І на віки жертвувавєсь?

Ах, то Серце Найсьвятійше
До любови сеї Тя склонило;
Оно для нас найщирійше,
Нас оно так полюбило.

Що ж за так любов велику
Твому серцю принесемо?
Що ж за дари, о Владико,
Ми негіднії зготуємо?

Будем всі Тя величати,
В Тройци Бога единаго:
Твому серцю честь складати
І славити Спаса свого.

Вставсь за нами, ти Пречиста!
Ти бо Сина ублагаєш,
Ти в любові, щира, чиста,
Нам всі ласки виєднаєш.