День неспокійний нарешті стихає
І засинає, і втомлено спить,
Майже нечутно тиша зітхає,
То музика ночі звучить,
Музика ночі звучить!

Тихо навколо, як в темному храмі,
Зоряні вогники гаснучих свіч,
Срібна лампада, місяць над нами,
Закоханий в ніч, в ніч, в ніч.

Музика ночі в небеснім просторі,
В чистій, холодній його глибині,
З чорного неба падають зорі
Прямо в долоні мені,
Прямо в долоні мені...

День неспокійний нарешті стихає
І засинає, і втомлено спить,
Майже нечутно тиша зітхає,
То музика ночі звучить,
Музика ночі звучить!

І недосяжні зірки, наче грона,
На оксамиті високих небес,
Світло їх лине у всесвіт бездонний
І губиться десь, десь, десь...

Музика ночі в небеснім просторі,
В чистій, холодній його глибині,
З чорного неба падають зорі
Прямо в долоні мені,
Прямо в долоні мені...